- Затвердҍнїе
- Затве\/р\/дҍнїе . . . . . . . . .
Синонїма Славеноросскаѧ. 2010.
Синонїма Славеноросскаѧ. 2010.
затвердіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
затвердіти — і/ю, і/єш і затве/рднути, ну, неш; мин. ч. затверді/в, ді/ла, ді/ло і затве/рд, ла, ло і затве/рднув, нула, нуло; док., затвердіва/ти, а/ю, а/єш, недок. 1) Стати твердим або твердішим. 2) перен. Зміцнитися в переконаннях, стати стійким,… … Український тлумачний словник
затверділий — 1 дієприкметник який затвердів затверділий 2 прикметник твердий … Орфографічний словник української мови
затверділість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
затвердіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
затверділість — лості, ж. 1) Властивість і стан за знач. затверділий 2). 2) мед. Затверділа частина тканини тіла; пухлина … Український тлумачний словник
затвердівання — я, с. Дія за знач. затвердівати … Український тлумачний словник
затвердівати — див. затвердіти … Український тлумачний словник
затверділий — затве/рдлий, а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до затвердіти, затверднути. 2) у знач. прикм.Твердий. || Зашкарублий … Український тлумачний словник
затвердіння — я, с. Дія за знач. затвердіти 1) … Український тлумачний словник
затверделость — затверд елость, и … Русский орфографический словарь